Як ми з Машею на Х-Крим їздили… Початок: Я думала, що це я завжди запізнююсь і застрибую в останню хвилину, ан ні- цього разу Маша прийшла за 2 хвилини до поїзда )))) А мені не дозволило відчуття провини, уявіть, якби вона приїхала, а мене нема... Отже, застрибнули ми в поїзд... По ходу (ну поки я Машу чекала, в вагон сіло ще три людини, сто пудів на Х-Крим)))) Попромивали ми кісточки всім нашим скаутам (т.б. обговорили всі основні філософські питання) і лягли спокійно спати... А на ранок до нас підійшли двоє учасників (Катя і Віталій), і так вийшло, що ми не тільки разом поїхали на місце старту, а ще й пробігали майже всі змагання ))) Отже, доїхали ми до місця (неподалеку від Соколіного) і почали чекати на інші команди – старт був об 11. Я встигла ще поспати (ну назовемо так моє кумаріння в холод)... а Маша встигла насолодитися зеленою травкою, першим сонечком і мужиками в колготках))) Доречі, температура вночі була десь +5, а вдень доходила до +15... Очікуваного снігу, шквального вітру не було... Ми зареєструвалися, були помічені чіпами та отримали маршрут... Попереду було десь 15 чітких КП і 3 зони з зосередженням незрозумілих КПешек... Ну т.б., ми мусили взяти всього 27 КП, знали, що 7 з них – це спортивне орієнтування, карту якого нам мусили видати на старті. КПшки із завданнями приносли більше балів, ніж пусті Кпшки )))) Старт: Видали нам всім карти спортивні і крикнули старт... Купа народу рванула з місця і побігла в один бік. Ми з Машею гордо відійшли в сторону (ну ми ж не стадо...) і з розумним виглядом почали обговорювати свою стратегію. Враховуючи, що ми були єдиною жіночою командою, то єхидні жарти на старті від суддів стали для нас не останніми)))) Та цей скепсис став для нас (особливо для Маші) ще одним поштовхом... Карта для спортивного орієнтування була намальована якісно, та чомусь перше КП ми продуплили (ну прийняли рівчачок не за той...) і втратили годину двадцять... Більше таких помилок ми не робили, КП брали швидко і чітко, та нажаль в 2 години злі судді знімали компьютери з КП і перед самим нашим носом пішло наше 6 КП... Отак ми встигли всього 5 кп взяти))) На наступному етапі ми зустріли наших нових товаришів і вирішили далі йти разом (у них не було кроля і наш ЖПС їх звабив, а ми отримали натомість веселу компанію). Взявши 2 нескладних КП ми відправились на Лису гору (угу, є така і в Криму)))) Доходити до неї ми вирішили траверсом (чого нам боятися, ми ж круті в орієнтуванні)))) і пішли, через 3 години вийшли на потрібну дорогу, до гори залишалось кілометра 3... Тут повз нас проїхав джип і ... зупинився, на моє магічне „Дядєнька, а ми з Вами дружимо” він нас засунув в машину і підвіз під саму гору, причому по ходу ми грали в Джеймс Бондів, адже перед нами їхав джип організаторів, а мужик нас прикривав (він виявися головою мисливської контори заповідника – хороший мужик...) Далі почався дощ (який йшов всю ніч...), а ми підійшли на чергове КП з траверсом... Невинний траверс перетворився на веселу слизьку екстірмальну лазалку... А ще там були гостинні судді і гарячий чай))) Далі ми вирішили йти на Мангуп, там було орієнтування по космознімку... і 6 невідомих КП. По дорозі вирішили заскочити на ще одне КП))) Це була найвеселіша ділянка дороги... Моя мембрана перестала рятувати мене від дощу вже через 5 хвилин після початку і я йшла повністю мокра... Йшла, зігріваючись власним теплом – це були офігєзні відчуття... Нас пробивало на ха-ха, пару разів ми включали ЖПС, щоб вийти на потрібну нам дорогу, та він нам мало допоміг, адже в тумані він грузився десь хвилин 10))). А це КП виявилося КП стрільба... Було 5 спроб і треба було влучити 3 рази. Я влучила 1 раз, а наша Маша (супер-снайпер) два... Нажаль наші товариші влучили один раз, тому 20 хвилин ми мусили відсидіти на КП, чому ми були впринципі раді, адже там було вогнище!!!!!!!!!!!!!! Від мене йшов пар.. Це було прикольно))))) Наступним нас чекало КП, яке насправді нас не чекало, тому ми передумали йти на нього і пішли одразу на Мангуп))) На Мангупі був дюльфер (ДІВЧАТА, ЗБИРАЙТЕ ВОЛОССЯ, КОЛИ ЗАЙМАЄТЕСЬ ТУРИЗМОМ! – це так маленька ремарка з власного досвіду)))) і жумар-кроль... Перед цим я хизувалася своїм хистом лазити з жумаром (минулого разу ми пролізли швидше за всіх), тому мабуть і трапився величезний попуск... 50 метрів жумару я пройшла десь хвилин за 40... Було соромно ((((( КП зі спєлікам також виявилось веселим, ніколи не бачила такої прикольної драбинки – і знову жумар, а ще зовсім дитячий пролаз в горизонтальну печеру. Не чекаюбчи такої лафи, я полізла далі і втратила хвилин 20)))))) Починало світати і треба було вже згортатися і бігти на фініш, щоб встигнути до 11 ранку))) Та ми вирішили взяти ще парочку КП наостанок... і прийшли на найкумедніше КП – стрільба з рогатки... Жодного разу не влучивши, ми були вимушені відсидіти пів-години в товаристві не дуже добрих КССшників (на мої благання відпустити нас вони тільки посміхалися...) А далі ми побігли вниз.... Залишалось 2 години і 9 км... Фініш: всі задоволені поїхали до Бахчисараю... Результат – ми 33 з 42... , взяли 15 КП Висновки: 1. Я вмію і люблю орієнтуватися (це відкриття для мене))) 2. Особисто я не спрінтер, мені треба змагання на витривалість (коли ми приймали участь в 48-годинному змаганні, то зайняли 40 місце з 80))))) 3. Потрапити в десятку кращих реально..., якщо з самого початку на це налаштуватися 4. Я люблю Машу і готова з нею прожити на безлюдному острові довго-довго.... 5. Миле обличчя і очі, як у котика зі Шреку, роблять дива))) 6. Їхати на осінній потрібно 7. А ще навіть повністю мокрим в холод можна не захворіти, якщо мати голову на плечах (це для тих, хто не любить здавати виживання взимку) І наостанок – перше місце зайняв чемпіон світу з мультигонок, він пробіг всю дистанцію (кілометрів 80 з перепадом висоти) за 12 годин)))))
хм.........а я думала хоча б 25 -27 буде...... а от розповідь так, нічого) майже правдоподобна! ТАК-ТАК!!!!!!!!!я теж хочу порвати їх як тузік грелку!!!!!!!!!!!!!!!щоб усілякі там дядіньки не казали: -девочки вам туда!!!!!-
і щоб у них челюсть відпала!!!от
Эх Леся,.... про острів так нічого ідея ......але мы ж вбьемо одна одну)) але, всеж не зразу, тому це не погана ідея))
